| Аннотацiя: |
У книзі одного з найпомітніших соціологів нашого часу, американського вченого І. Валлерстайна "Кінець знайомого світу. Соціологія XXI сторіччя" є такий вислів: "Старі теорії ніколи не вмирають", вони, зазвичай, нагадують про себе в умовах системних трансформацій, і для того, щоб осмислити відповідні закономірності, "потрібно стати на плечі титанів економічної думки і побачити нові перспективи". Сказане повною мірою стосується теоретичної спадщини Дж.М. Кейнса, зокрема, його обґрунтувань принципів антициклічної політики, які після майже 40-річного втілення в економічну політику провідних країн Заходу поступилися теоретичним постулатам монетаризму. Починаючи з 19 70-х років, монетаризм посів домінуючі позиції, які зберігаються і нині - діючі матриці монетарної політики грунтуються на відповідних теоретичних засадах. Сучасна світова грошово-фінансова криза знову повертає нас до Кейнса. І це не просто данина поваги видатному вченому. Нам потрібно зрозуміти інше: спираючись на постулати монетаризму, сформу |
