| Аннотацiя: |
У статті викладаються деякі методологічні підходи до прогнозування розвитку екологічного права в XXI ст. Складність відповідного процесу пов'язана з багатоаспектністю, стохастичністю впливів на нього, неможливістю передбачити всі соціальні виклики майбутнього і можливості науки адекватно реагувати на них, а також вторинність екологічного права по відношенню до природно-соціальних взаємодій. Прогнозується, що дороговказною теорією, яка визначатиме в XXI ст. розвиток екологічного права, має залишитись концепція сталого розвитку. Під кутом зору відповідності цій концепції аналізуються сучасні стратегічні екологічні документи, а також екологічне законодавство України. Висловлюються передбачення щодо майбутніх змін у співвідношенні міжнародно-правової та національно-правової складових у регулюванні еколого-правових відносин, а також щодо перспектив розвитку екологічного права «вшир» та «вгору». |
