| Аннотацiя: |
У статті здійснено спробу переосмислення базових положень теорії доказів (доказування) і доказового права у контексті доробку семіотики. Юридичний доказ розглядається як динамічна знакова конструкція, що має триелементну функціональну будову; традиційні«об'єктивні властивості» доказу трактуються як функціональні характеристики його елементів. |
