| Аннотацiя: |
Розроблено методичні підходи до визначення оптимальних макроекономічних показників національної економіки з урахуванням екологічного чинника, зокрема наведено оптимізаційну задачу, завдяки якій можливо визначити суму максимального валового прибутку, отриманого суб'єктами національної економіки при еколого-економічних обмеженнях виробництва та споживання економічних благ. Пропонований методичний підхід також можна інтерпретувати як задачу оптимального розподілу основних виробничих ресурсів країни, зокрема асиміляційного потенціалу, між галузями національної економіки. Також у доповнення до оптимізаційної задачі розроблено й запропоновано авторську систему показників для оцінки темпів споживання й відновлення природних ресурсів, яка дозволяє оцінити додаткові фактори соціо-еколого-економічного розвитку, а саме: споживання, відновлення, збереження природних ресурсів, приріст їх обсягу, середня схильність до споживання, відновлення й збереження природних ресурсів, темпи вичерпання невідновлювального природного ресурсу, обсяг запасів невідновлювального природного ресурсу. Зіставлення розрахункових значень показників, отриманих у процесі вирішення запропонованої оптимізаційної задачі, із фактичними, а також окремих показників відновлення та споживання природних ресурсів дає можливість визначити диспропорції в соціо-еколого-економічного розвитку (зокрема, невідповідності у споживанні, відновленні та збереженні основних природних ресурсів). Визначено (з оптимізаційної задачі) основні фактори розвитку, які врахувати з достатньою точністю неможливо, окреслено напрями дії цих факторів на темпи й обсяг валового прибутку національної економіки. Запропоновані теоретико-методичні підходи до аналізу тенденцій еколого-економічного розвитку національної економіки дозволяють визначитись із сукупністю цілей і завдань довгострокового розвитку держави та вирівняти диспропорції у виробництві й споживанні економічних благ, що в кінцевому підсумку сприятиме максимізації валового прибутку всіх економічних суб'єктів при дотриманні основних екологічних вимог. |
