| Аннотацiя: |
Дисертація присвячена вивченню корозійно-електрохімічної поведінки конс трукційних металів і сплавів, розробці теоретичних уявлень про озоно-кисневу де поляризацію, створенню наукової бази для вирішення важливої технічної проблеми - прогнозування корозійної стійкості металевих матеріалів і апаратурного оформ лення технологічних процесів синтезу за участю озону. Встановлено, що дія озону заснована не тільки на деполяризації катодного процесу, але й на специфічному впливі його на анодне розчинення металів за рахунок відновлення через активні фо рми кисню за участю водню. Вплив озону може бути як захисним, пасивуючим, так і активуючим із переводом металів у транспасивний стан. Встановлено існування двох областей потенціалів з різними механізмами відновлення озону. Висока почат кова теплота адсорбції кисню на поверхні перехідних металів, відповідна малим по криттям, сприяє розкладанню озону, при збільшенні покриття теплота адсорбції ки сню зменшується і створюються умови для стабілізації молекулярного озону. Про дукти, які утворюються в озонових синтезах кисневмісних сполук стимулюють коро зію за рахунок відновлення їх на металах. Для зварних з'єднань у середовищах, що озонуються характерне збільшення густини анодних струмів по всьому діапазону потенціалів, сформульовані умови використання зварних з'єднань.
Практично реалізовано використання озонування як способу захисту нержа віючих сталей, титану і його сплавів від корозії; розроблена газова витратовимірю-вальна установка для подачі і вимірювання зразкової кількості газу, експеримента льно-аналітична методика визначення концентрації озону у водних розчинах кислот, запропоновано спосіб захисту нержавіючої сталі в сірчаній кислоті , що озонується, шляхом збагачення її поверхні хромом.
|
