| Аннотацiя: |
У статті здійснюється спроба виявлення можливостей та меж застосування концептів «класичне» і «некласичне» щодо осмислення права в умовах пошуку пострадянською юриспруденцією своєї методологічної ідентичності. На основі застосування концепту правової реальності виокремлюються основні моделі її осмислення: об’єктивістська, суб’єктивістська та інтерсуб’єктивна. Обґрунтовується доцільність ідентифікації як некласичної лише останньої моделі.
|
