| Аннотацiя: |
У статті розглянуто юридичну природу конституції як основного закону держави, запропоновано визначення конституції і конституціоналізму як універсальних явищ. Значну увагу приділено історії розвитку власне конституційного регулювання, походженню термінів «конституція» й «основний закон», а також еволюції в їх використанні. Коментовано поняття юридичної (формальної), матеріальної, фактичної конституцій. Акцентовано на змісті теорії установчої влади і теорії конституції як суспільного договору, а також на принципових відмінностях конституції від формальних законів. Аналізовано порядки прийняття конституцій як основних законів і внесення до них змін. Визначено особливості вітчизняного досвіду конституційного нормотворення. |
