| Аннотацiя: |
В дисертації досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти стратегії розвитку міжгалузевої інтеграції в аграрному секторі економіки через призму організаційних, економічних і соціальних чинників. Проаналізовано сучасний стан аграрного виробництва, виявлено тенденції змін галузевих пропорцій і наслідки структурних перетворень. Обгрунтовано тезу, що інтегровані формування ведуть виробництво на новій технологічній, організаційній і ресурсній основі. Встановлено, що формування їх ресурсного потенціалу здійснюється у напрямі розширення виробництва, зміцнення міжгалузевої інтеграції, удосконалення ефективної моделі бізнесу, впровадження інноваційних технологій, встановлення раціональних пропорцій між землекористуванням, засобами виробництва та наявними трудовими ресурсами. Висвітлено напрями інституційних змін у державній політиці в контексті стратегії розвитку міжгалузевої інтеграції. Розроблено пропозиції щодо удосконалення міжгалузевих зв'язків у інтегрованих формуваннях різних природно-економічних зон. Запропоновано організаційно-економічний механізм оптимізації галузевої структури аграрного сектору економіки з відповідним інституційним забезпеченням на довгостроковий період. |
