| Аннотацiя: |
Інтернаціоналізація юаня пов’язана з його поширенням торговельними каналами та створенням мережі його обігу без прямої рецикляції на внутрішній ринок активів. Разом із обмеженням припливу капіталів на нього зазначене вказує на прагнення КНР проводити політику набуття юанем резервного статусу в гібридний спосіб, коли глобальній економіці нав’язується обіг китайської валюти без можливості розміщення її в ліквідних активах, завдяки чому країна отримує односторонні вигоди. У статті підкреслено, що ізолювання внутрішнього ринку активів від припливу капіталів свідчить про його структурну слабкість і фактичні ознаки перегріву, отже, інтернаціоналізація юаня закономірно не спирається на лібералізацію потоків капіталу. Наголошено, що зниження ліквідності глобальних валютних резервів унаслідок зростання в них частки гібридної резервної валюти (юаня) загрожує погіршенням монетарної стабільності у світі. З огляду на зазначене, є нагальна потреба в запровадженні наднаціонального нагляду за процесом інтернаціоналізації валют таких країн, як Китай. |
