| Аннотацiя: |
У статті показано, що для підвищення економічної стійкості аграрних
формувань доцільно здійснити стратегію диверсифікації шляхом викорис-
тання біогазових комплексів. Розглянуто напрями використання біогазу.
Розроблено економіко-математичну модель визначення доцільності вирощу-
вання рослинної сировини для енергетичних потреб за критерієм валового
прибутку, яка враховує витрати енергетичних ресурсів для забезпечення робо-
ти біогазової установки, потреби у моторному паливі, електричній і тепловій
енергії, а також використання вуглекислого газу. Також враховується одночасність роботи енергетичного обладнання, яке використовує біогаз.
Обґрунтовано алгоритм прийняття рішення щодо біоконверсії рослинної
сировини в біогаз. |