| Аннотацiя: |
У статті розглядаються питання застосування щодо України різноманітних обмежень у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності. Аналізуються гносеологічні аспекти поширення в Україні інтелектуального піратства, державної політики протидії зазначеним посяганням, а також визначаються напрями та шляхи побудови в нашій країні інноваційного суспільства. Обґрунтовується, що здійснення різноманітного впливу на ІТ-сферу в Україні з боку як урядів деяких країн, так і неурядових об’єднань компаній-виробників інтелектуального контенту не зумовлене рівнем порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності в нашій державі, а залежить від конкретної політичної ситуації та має на меті зовнішній уплив на державну політику України. Водночас, такий уплив порушує і права на захист від недобросовісної конкуренції та призводить до суттєвого ускладнення (аж до знищення) виробництва ділового та розважального програмного забезпечення в Україні, а також спричиняє експлуатацію вітчизняних фахівців виключно в напрямі офшорного програмування (ІТ-аутсорсинг).
|
