| Аннотацiя: |
У статті досліджено законодавчо-нормативні аспекти обліку витрат на хлібопекарських підприємствах. Розглянуто недоліки обліку витрат, ефективність функціонування виробничих структур, поточні витрати підприємств, витрати, пов’язані з виробництвом продукції хлібопекарської промисловості (робіт, послуг) та статті калькуляції за якими вони групуються. Встановлено, що підприємства у складі виробничої собівартості можуть встановлювати власний перелік статей, витрати, які здійснюються в процесі господарської діяльності суб’єктами господарювання, різні за своїм характером, що постійними або змінними витратами можуть бути не лише непрямі, а й прямі витрати. Визначено, що ефективність функціонування виробничих структур в сучасних умовах значною мірою залежить від вміння застосовувати економічні важелі, які в сукупності сприяють отриманню прибутків, забезпечують виробництво високоякісної та конкурентоспроможної продукції. Також визначено фактори, що впливають на прибутковість діяльності хлібопекарських підприємств, що в загальному вигляді при будь-якому методі обліку схема структури витрат включає матеріальні витрати, витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, а також адміністративні й збутові витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати звичайної діяльності, на хлібопекарських підприємствах до складу матеріальних витрат входить вартість витраченого на випічку борошна, допоміжних матеріалів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій тощо. З’ясовано конкретні умови, які потрібно дотримуватись у бухгалтерському обліку виробничих витрат. Наприклад, конкретизувати поняття прямі та непрямі витрати. Запропоновано заходи для точнішого ведення обліку витрат. Наприклад, для обліку загальновиробничих витрат відкрити субрахунки 911 “Загальновиробничі витрати основного виробництва” і 912 “Загальновиробничі витрати допоміжного виробництва”, а також субрахунки, що забезпечують іншу аналітику залежно від специфіки виробництва, особливостей формування виробничої собівартості продукції. Регістр синтетичного обліку по рахунку 23 «Виробництво» роздрукувати у вигляді оборотів по рахунку, аналізу рахунку і картки рахунку залежно від інформаційних потреб. Постійні загальновиробничі витрати повинні щомісячно розподілятися між рахунком 23 “Виробництво” і 90 “Собівартість реалізації”. |
