| Аннотацiя: |
У статті поглиблено теоретичні засади встановлення пріоритетів інноваційного розвитку економіки в умовах перманентної кризи, які не суперечать гарантуванню продовольчої безпеки. Аргументовано, що управлінський процес виходу з кризи й подальшого ефективного розвитку країни має спиратися на теоретичну платформу ієрархії пріоритетів, найпотужнішим з яких є методологічний. Зазначено, що одним із істотних недоліків у сфері забезпечення продовольчої безпеки є відсутність Закону України «Про продовольчу безпеку України». Для запобігання кризовим явищам в умовах невизначеності пріоритетом державного управління має стати прораховування майбутніх ризиків, визначення можливих стратегічних сценаріїв гарантування продовольчої безпеки в умовах криз. Обґрунтовано, що при регулюванні інноваційних і соціально-економічних процесів в умовах перманентних криз передусім слід орієнтуватися на те, як впливатимуть закладені прогнозами зміни на основні індикатори продовольчої безпеки, зокрема показники якості і кількості споживання продовольства однією особою, у тому числі й у розрізі регіонів. |
