| Аннотацiя: |
Формування ринкових земельних відносин має відбуватися шляхом залучення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у ринковий обіг. Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону. Отже, лише закон визначає перелік земельних ділянок, які можуть перебувати у вільному обігу без будь-яких законодавчих заборон, і тільки за законом можна встановити обмежений обіг земельних ділянок окремих категорій, визначати землі, які не можуть перебувати у вільному цивільно-правовому обігу, накладати мораторій на відчуження земельних ділянок певного виду від однієї особи до іншої. Попри мораторій на укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, їх власники все ж намагаються певним способом здійснити відчуження. У статті наведено рекомендації щодо подолання «правових бар’єрів» відчуження земель сільськогосподарського призначення, здійснено аналіз неузгодженостей положень чинного законодавства, використання яких дозволить легально забезпечити перехід прав на землю від однієї особи до іншої. |
