| Аннотацiя: |
Стверджується, що посткризова тенденція до посилення макрофінансової відповідальності центробанків має бути пов’язана не стільки з активістським управлінням попитом, скільки з переглядом погляду на зв’язки між реальним і фінансовим сектором. Констатується, що відмінності в баченні взаємодії цінової та фінансової стабільності і, відповідно, інституціональної модальності їх забезпечення ускладнюють пошук оптимального інституціонального дизайну центробанку з розширеною зоною відповідальності. Обґрунтовано, що підвищення відповідальності за фінансову стабільність має відбуватись на основі збереження пріоритетності мандату цінової стабільності, підвищення рівня незалежності центробанку та координації між монетарною і макропруденційною політикою. Показано, що вразливість макрофінансової відповідальності до політичного тиску тільки підвищується, а тому політична незалежність повинна забезпечити захист компетенцій центробанку одразу у сфері цінової та фінансової стабільності. |
