| Аннотацiя: |
Дисертацію присвячено систематизації теоретичних засад та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо розвитку сучасних методів і механізмів державного регулювання розвитку будівельної галузі України. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття "будівельна галузь" сформульовано сучасне визначення цієї категорії як сукупності установ, підприємств і виробництв, що забезпечують виробництво основних фондів народного господарства в результаті будівельної діяльності, мають стійкі, тісні та взаємні економічні, організаційні, соціальні, технічні й технологічні зв'язки. Обґрунтовано наявність статистичної залежності між економічним зростанням держави, що вимірюється показником валового внутрішнього продукту, та розвитком будівельної галузі. Удосконалено методичний підхід до обчислення узагальнюючих ранжувань областей за напрямами житлового й нежитлового будівництва та будівництва інженерних споруд на основі системи індикативних показників із використанням методів середніх арифметичних рангів і медіан рангів, а також модель напрямів розвитку будівельної галузі України, яка враховує заходи, спрямовані на розвиток безпосередньо секторів будівельної галузі, та заходи, спрямовані на розвиток економічної інфраструктури й сприятливого бізнес-середовища в будівельній галузі. Запропоновано науково-методичний підхід до створення інформаційних баз про ціни на продукцію та послуги всіх учасників будівництва й експлуатації об'єктів, запровадження професійного та публічного реєстру надійності забудовників. |
