| Аннотацiя: |
Присвячено науковому обгрунтуванню доцільності використання біхевіористичного підходу до формування селозберігаючої моделі розвитку, яка забезпечуватиме економічну безпеку національного господарства за рахунок стимулювання проактивності сільського населення та підприємств у вирішенні ендогенних проблем територіальних громад. Запропонована модель передбачає наявність у кожному селі організації селян з окремим статусом, згідно з яким вони будуть реальними власниками сільських активів і зможуть організувати роботу з їх капіталізації. |
