| Аннотацiя: |
Сучасні процеси метрополізації та трансформації міського простору засвідчують, що місто є не лише локалізацією потенційних можливостей розвитку людини та соціуму, але й епіцентром конфліктів економічного, соціального, екологічного, комунікативного, морального характеру, що є причинами конструктивно-деструктивних суспільно-економічних змін. Прояви та міра конфліктогенності міського простору перебувають у залежності від рангу міст у світовій урбаністичній градації: чим вищі щаблі урбаністичної ієрархії займають міські середовища, тим щільнішими, частішими та різноплановішими стають суб’єктно-об’єктні взаємодії та більш вираженими конфлікти. Концентрація контролюючо-управлінських функцій у моделі метрополійного міста-вузла концентрації, розподілу та синергії взаємодії фінансових, інформаційних, людських потоків, виявляє конфліктогенність у формі викривлення структури зайнятості, просторово-класової поляризації населення, соціальної напруги, емоційно-ментальної та інформаційної перенасиченості міського простору. |
