| Аннотацiя: |
Мета роботи – визначення загальних засад розроблення національного термінологічного стандарту з діловодства та архівної справи. методологію студії становлять методи наукової критики, історико-хронологічний, структурно-системний методи вивчення термінології як явища, її стандартизації та викладу сутнісних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні вузлових аспектів термінологічної прикладної діяльності в контексті стандартизації, залежної від сфер застосування. Висновки. Через чітку сферу застосування, взаємозумовленість практик роботи з документами – діловодства й архівної справи – слід відмовитися від традиції стандартів радянських часів і вилучити зі словника лексеми, які невластиві для діловодства, хоча й існують в ужитку архівістів, проте при цьому не пов’язані з ним. Структура стандарту повинна відповідати основним ланкам роботи з документами: від процесу їхнього створення до поширення і побутування в динамічному та статичному станах. Доцільно групувати лексеми згідно з їхнім місцем і роллю в терміносистемі. Словник не може претендувати на всеохопність і повинен містити тільки найважливіші лексичні одиниці, поняття, що мають достатньо підстав для термінування. Лише окремі другорядні слова, які забезпечують функціонування підсистем, варті місця у словнику. Більшу частину словника мають складати усталені терміни з уточненими формулюваннями і визначеннями. Це стабілізуватиме й водночас консервуватиме терміносистему зазначених сфер суспільної діяльності. Доречно розроблення окремого національного стандарту, присвяченого суто електронним документам, документообігу, діловодству й архіву. Саме тому є сенс розглянути «входження» у словник лише тих лексем, які складають «ядро» термінології електронних діловодства й архівної справи, що дасть змогу витримати баланс між доцільністю та необхідністю. Потреба нормалізації терміносистеми діловодства й архівної справи увиразнює ключові моменти перегляду стандарту |
