| Аннотацiя: |
Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню залежних від забезпеченості клітин тіаміном змін у стані протеїнів нервових клітин, що беруть участь в обміні тіаміну (тіамінпірофосфокіназа та транспортер тіаміну) та окремих нейроспецифічних протеїнів цитоскелету (гліальний фібрилярний кислий протеїн та триплет нейрофіламентів). У роботі продемонстровано, що авітаміноз, гіповітаміноз та хронічний алкоголізм характеризуються зниженням вмісту тіаміну у печінці та підтриманням максимально можливого рівня ТДФ у головному мозку, що свідчіить про пріоритетність нервової тканини у розподілі тіаміну в організмі. Порівняльне дослідження Red-Ox балансу в тканині мозку при В1-авітамінозі і В1-гіповітамінозі свідчить, що обмежене але постійне надходження тіаміну попереджає розвиток ознак оксидативного стресу. Одноразове введення високої дози тіаміну щурам з аліментарним авітамінозом приводить до нормалізації загальних показників Red-Ox балансу в мозку. Підвищення вмісту THTR-1, яке відбувається на рівні експресії гену slc19A2 у всіх досліджуваних відділах мозку за умов аліментарного авітамінозу, неможливо нівелювати введенням високої дози тіаміну. Хронічне споживання алкоголю призводить до зниження активності і вмісту як THTR-1 так і ТПК у корі великих півкуль, мозочку та гіпокампі щурів. Зміни в стані транспортера тіаміну (THTR-1) і тіамінпірофосфокінази (ТПК) за умов В1 гіпо- та авітамінозу протилежно спрямовані, що свідчить про спряженість їх функціонування у клітинах. Встановлено, що за умов ТД клітин приводить до рівномірного перерозподілу протеїну у клітині. За всіх досліджуваних ТД станів спостерігається зниження вмісту GFAP. Ці зміни зворотні, про що свідчить підвищення вмісту протеїну при одноразовому введенні вітаміну. При хронічному алкоголізмі коригуюча дія вітаміну можлива лише за умов сумісного введення з Метовітаном. Зниження вмісту триплета нейрофіламентів (NF) спостерігаються тільки за умов глибокого аліментарного авітамінозу. При введенні тіаміну, у першу чергу, відновлюється рівень триплету, тоді як вміст GFAP підвищується лише частково, що свідчить про пріоритетність нейронів при розподілі тіаміну у головному мозку. Отримані в дисертаційній роботі експериментальні результати мають важливе значення для медичної біохімії, фармакології, токсикології та медицини, оскільки розширюють сучасні уявлення про клітинно-молекулярні особливості розвитку тіамін-дефіцитних станів. Продемонстрована відповідальність нейроспецифічних структур цитоскелету, пригнічених за умов ТД станів, є підставою для науково обгрунтованих практичних рекомендацій щодо доцільності використання запропонованої комбінації препаратів (висока доза тіаміну та препарат Метовітан) для профілактики та/або лікування нейродегенеративних патологій, які індукуються або супроводжуються дефіцитом тіаміну. |
