| Аннотацiя: |
Дисертація спрямована на вирішення важливої науково-технічної задачі - підвищення енергоефективності процесу одержання фітоестрогенного порошку на основі сої зі збереженням високої якості кінцевого продукту і поживних речовин. Розглянуто сучасні дослідження сушіння та способів переробки фітоестрогенної сировини. Встановлено, переважна кількість даних стосується сушіння насіння сої, з відділенням оболонки від боба та використовуються енергоємні температурні режими сушіння фітоестрогенної сировини. Вдосконалено попередню гідротермічну підготовку фітоестрогенної сировини до сушіння та використано нові каротиновмісні складові в фітоестрогенних сумішах, що дало можливість зменшити енерговитрати на підготовку сировини до сушіння на 20-25%. Досліджено зміну якісних характеристик фітоестрогенної сировини на основі сої та її сумішей з овочами у процесі сушіння і отриманого сухого порошку з неї. Підтверджено, що дисперсність сухого білково-каротиновмісного порошку не впливає на значення водоутримуючої здатності. Встановлено критичний параметр температури теплоносія, яка впливає на підвищення кислотного числа фітоестрогенної сировини. Встановлено, що соєво-шпинатний порошок відновлюється швидше в 2 рази за еталон (сухий молочний білок). За дериватографічними дослідженнями встановлено, що витрати теплоти на зневоднення становлять середнє арифметичне значення від значень монокомпонентів. Розраховано і отримано рівняння узагальненої швидкості і тривалості сушіння фітоестрогенної рослинної суміші. Розроблено фізичну та математичну модель процесу сушіння. Розроблено інноваційну теплотехнологію отримання фітоестрогенного порошку на основі сої зі шпинатом. |
