Аннотацiя: |
Мета дослідження — створити вихідний селекційний матеріал та
сорт вівса посівного з високими показниками продуктивності, стійкості
до ураження грибковими хворобами і підвищеними енергетичними по-
казниками. Методи досліджень: польовий, лабораторний, аналітичний
та статистичний. Результати. При створенні нового вихідного мате-
ріалу вівса посівного використовували індивідуальний добір потомств
із гібридного матеріалу, одержаного в результаті міжсортової гібридиза-
ції. За результатами досліджень із п’яти плівчастих та трьох голозерних
ліній вівса посівного виділено ряд 12–5, 437–99, 570–6, які мають ви-
соку урожайність зерна 5,3–6,4 т/га, вміст жирів 4,2–6,1%, білків 10,7–
15,6% та розрахунковий вихід енергії від 243,6/1023,1 до 349,7/1469,0
ккал/кДж. Ураження ліній вівса посівного летючою сажкою у середньому
було у межах 8–9 балів, а корончастою іржею — 7–9 балів. Лінія 12–5
вівса посівного мала середню врожайність 6,30 т/га, перевищувала се-
редній груповий стандарт за висотою рослин на 4 см, коротшим веге-
таційним періодом на 13 діб, стійкістю до сажки на 2 бали, іржі — на 1
бал, вилягання та осипання зерна — на 0,5–1,5 бала, низькою плівчас-
тістю 23,1%, масою 1000 зерен — 35,2 г за контрастних погодних умов.
Лінію вівса посівного під назвою «Денка» передано на Державну нау-
ково-технічну експертизу, де з’ясовано, що вегетаційний період у се-
редньому склав 92 доби, висота рослин — 81–90 см, стійкість до виля-
гання — 8,5 балів, висока стійкість до ураження грибковими хворобами
(8,5–9,0 балів) та засухи (9 балів), урожайність зерна становила 4,31
(Полісся) та 4,80 т/га (Лісостеп), що, відповідно, на 0,99 та 1,25 т/га пе-
ревищувала усереднену врожайність сортів. |