| Аннотацiя: |
Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі альдегідів у патогенезі низки захворювань, з'ясуванню механізмів їх регуляторної та токсичної дії в організмі та пошуку нових засобів для зменшення патологічних наслідків їх гіперпродукування. В дослідах in vitro встановлено, що альдегіди (рибоза, гліоксаль, метилгліоксаль, та формальдегід) відрізняються за інтенсивністю утворення протеїнових модифікацій, таких як карбонілювання протеїнів, утворення флуоресцентних аддуктів, формування міжмолекулярних протеїнових зшивок. Визначені шкали активності цих альдегідів за дослідженими властивостями не співпадають. Зокрема, формальдегід та метилгліоксаль утворюють незначну кількість флуоресцентних аддуктів, але мають найвищу полімеризувальну активність. Показано, що потенційний акцептор альдегідів N-ацетил-L-цистеїн дозволяє зменшити вплив карбонільних сполук на розвиток оксидативно/карбонільного стресу за умов рабдоміолізу, індукованого гліцеролом. Виявлені ефекти можуть бути пов'язані зі здатністю продуктів метаболізму N-ацетил-L-цистеїну (цистин, цистеїн) утворювати ковалентні комплекси з альдегідами. |
