| Аннотацiя: |
Дисертаційна робота присвячена розробці методу аналізу стану системного гемостазу, який дозволяє визначити рівень активації, взаємодії і зв'язку компонентів системи гемостазу в процесі формування та гідролізу фібринового згустку в плазмі крові людини за деяких патологій, пов'язаних з порушенням системи гемостазу, та за дії антитромботичних агентів. Дослідження проводили в плазмі крові донорів та пацієнтів, хворих на інфаркт міокарду, інсульт, стеноз аорти, стенокардію, хронічну хворобу нирок та пацієнтів зі захворюваннями тазостегнового суглобу (ЗТСС), яку аналізували у двох експериментальних системах: в першій - процес формування і гідроліз фібринового згустку ініціювали АЧТЧ-реагентом, що активує внутрішній шлях зсідання крові, і характеризували за параметрами гемостатичного потенціалу (ЗП - потенціал зсідання, ЗГП - загальний гемостатичний потенціал, ФП - фібринолітичний потенціал) та окремих ділянок турбідиметричної кривої (лаг-період, V1 - швидкість латеральної асоціації протофібрил, H - максимальна мутність згустку, L - час напівлізису згустку, V2 - швидкість гідролізу фібринового згустку). У другій - стан системи гемостазу в плазмі крові визначили за концентраціями молекулярних маркерів - фібриногену, розчинного фібрину протеїну C, D-димеру на момент її забору у пацієнтів. Було знайдено, що відношення потенціалу зсідання до фібринолітичного потенціалу (ЗП/ФП) є важливим показником балансу між активністю коагуляції та фібринолітичної ланок гемостазу та є важливим показником для оцінки напрямку зміни в стані системи гемостазу плазми крові пацієнта. Порівняльний аналіз величин параметрів гемостатичного потенціалу, турбідиметричної кривої і концентрацій молекулярних маркерів показав, що активність системи гемостазу у жінок з хронічними захворюваннями нирок вища, ніж у чоловіків. Встановлено, що у хворих на хронічну хворобу нирок з підвищення концентрації розчинного фібрину зростає сила кореляційного зв'язку до сильного між концентрацією протеїну C та концентрацією фібриногену (-0,73), потенціалом зсідання (-0,81) та фібринолітичним потенціалом (-0,93), що свідчить про існування чітких кореляційних зв'язків між системами зсідання крові, фібринолізу і антикоагулянтною системою протеїну C і є перспективним для розробки методів прогнозування стану системи гемостазу. Встановлено, що концентрація розчинного фібрину має слабкий рівень кореляційного зв'язку з такою D димеру і не є прямим попередником останнього. Запропоновано гіпотезу про утворення фібринових мікрозгустеів у плазмі крові як необхідного проміжного ланцюга для активації фібринолітичної системи і утворення D-димеру. Застосування удосконаленого ними методу гемостатичного потенціалу для аналізу дії антизгортальних агентів на систему гемостазу плазми крові донорів дозволив встановити, що калікс[4]арен C-145 інгібує утворення фібринового згустку зі збереженням динамічної рівноваги між коагуляційною та фібринолітичною ланками системи гемостазу. Було також встановлено, що гепарин змінює структуру фібринового згустку в плазмі крові, що прискорює дію системи фібринолізу |
