| Аннотацiя: |
В основу дослідження покладено гіпотезу про державу як ефективного власника. Ефективний власник розглядається як суб'єкт, що здатний, по-перше, зберігати та примножувати предмет володіння; по-друге, чітко визначати мету використання цієї власності; по-третє, спрямовувати функціонування об'єктів власності на реалізацію суспільних інтересів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути застосовані в реалізації економічної політики держави, удосконаленні управління державною власністю, регулювання діяльності банків з державним капіталом, при розробленні комплексу заходів щодо подолання наслідків системної кризи. Запропоновано реалізовувати моделі бізнесу двох типів банків розвитку для України, а саме: спеціалізованого банку для фінансової підтримки малого і середнього бізнесу через установи-партнери та банку для фінансування великих корпорацій, державних підприємств і муніципалітетів. Обґрунтовано, що стартовий (статутний) капітал такі банки можуть отримати шляхом реструктуризації трьох державних банків (Укрексімбанку, Ощадбанку та Укргазбанку), перерозподілу профільних активів між цими банками, зі збереженням спеціалізації експортно-імпортного банку як третього спеціалізованого державного банку. Державні банки розвитку здатні працювати на ринку як установи без ліцензії на залучення клієнтських коштів, оскільки покладаються на оптове запозичення. |
