| Аннотацiя: | 
	У статті проаналізовано поняття "допоміжні репродуктивні технології", подане у працях українських і зарубіжних учених. Зважаючи на природу та сутність застосування допоміжних репродуктивних технологій, як кола суспільних відносин, автором зроблено висновок, що основний масив досліджень припадає на цивільно-правову сферу наукового пізнання, адже саме право на допоміжні репродуктивні технології є складовою системи особистих немайнових прав, що становить елемент предмету правового регулювання норм цивільного права. Водночас доктринальне розуміння допоміжних репродуктивних технологій у межах юридичної літератури має достатньо багатоаспектний, водночас неоднозначний характер розуміння. |