Аннотацiя: |
Розглянуто сутність понять "людський капітал дипломатичної служби", "управління людським капіталом дипломатичної служби". Визначено, що міжнародна політика багато в чому залежить від людського капіталу — людей, які розробляють стратегію і приймають рішення. Визначено, що роль людського капіталу посилюється в умовах інноваційного розвитку суспільства. Відмічено, що однією із світових тенденцій інноваційного розвитку теорії та практики державного управління стає перехід від концепції управління людськими ресурсами дипломатичної служби, в якій співробітники розглядаються як ресурс, до концепції управління людським капіталом, коли кожен співробітник виступає як унікальний носій людського капіталу. Основу людського капіталу складають знання, якими володіють дипломатичні службовці, що становлять цінність для державних органів, тобто це передусім практичні, професійні, інтелектуальні знання. |