| Аннотацiя: |
У роботі здійснено аналіз динаміки суспільної довіри до ключових державних інститутів, таких як глава держави, парламент і уряд, в яких інституалізується політико-управлінська еліта, а також ставлення громадян і експертів до політико-управлінської еліти як до агенту реформ. Аналізується професійний досвід і освітня підготовка представників владної еліти у сфері державного управління. За результатами проведеного аналізу автором робиться висновок про відверто низьку зацікавленість і здатність досліджуваної соціальної групи здійснювати модернізацію публічного управління в Україні, крім тих випадків, коли політичною ситуацією продиктовано збереження її привілейованих позицій у суспільстві. Водночас у плануванні державної політики досліджувана еліта дотримується переважно методу спроб та помилок, визначаючи здебільшого ситуативний характер реформування публічного управління. |
