| Аннотацiя: |
Статтю присвячено визначенню сутнісних параметрів політико-управлінської еліти, що обумовлюють її здатність визначати напрями та скеровувати процес модернізації публічного управління. У роботі обгрунтовано наукову доцільність розкриття феномену модернізації публічного управління як комплексу реформ, що спрямовані на становлення правової держави у формі міцних і раціонально працюючих інститутів, формування та зміцнення громадянського суспільства, а також механізмів їх взаємодії з питань розвитку політичної, соціальної та економічної систем. Автором показано, що головні видові ознаки політико-управлінської еліти слугують ключем для виявлення сутнісних параметрів останньої як суб'єкта модернізації публічного управління. Такими характерними ознаками досліджуваної еліти було виявлено: доступ до ресурсу державної влади; специфічні управлінські функції, котрі об'єктивно витікають із самої сутності політико-управлінській еліті (стратегічні (ініціарна, програмна і мобілізаційна) і супроводжувальні (інформаційно-аналітична, організаційно-виконавча, кадрова, комунікативна та адаптивна); індивідуальні і групові психологічні та професійні якості, що здатні охарактеризувати представників політико-управлінської еліти як агентів реформ. |
