| Аннотацiя: |
Дисертація присвячена розвитку наукових основ інноваційних технологій одержання луб’яних волокон цільового призначення придатних для подальшого хімічного перероблення та використання в різних галузях промисловості. Теоретично обгрунтовано і експериментально доведено на базі порівняльних досліджень будови й хімічного складу стебел льону та конопель необхідність створення нової технології механічного перероблення цих культур для одержання волокна із заданими якісними показниками. На основі встановленого механізму штапелювання, виділення костриці та розволокнення жмутів технічних луб’яних волокон запропоновано нові способи оброблення стебел, що базуються на процесах керованого подрібнення й очищення та сприяють руйнуванню цілісності стебел і підвищенню ступеня розволокнення. Визначено, що приріст дроблення комплексів луб'яного волокна зі зростанням швидкості взаємодії рубальних вальців з шаром оброблювальної сировини відбувається інтенсивніше, ніж зі збільшенням кількості механічних дій. Отже, форсування процесу дроблення комплексів луб'яного волокна доцільніше здійснити не за рахунок збільшення кількості механічних дій, а за рахунок підвищення швидкості взаємодії. Теоретично обгрунтовано склад технологічної лінії для отримання очищеного штапельованого волокна з луб’яних культур та заміну типових м'яльних І тіпальних машин м'яльно-тіпального та куделеприготувального агрегатів на модернізований куделеприготувальний агрегат, до складу якого входять рубальні вальці.
|
