| Аннотацiя: |
Окреслені та обґрунтувані основі вітчизняної судової практики України проблеми зловживання наглядовою радою та загальними зборами корпоративних прав за допомогою конструкцій значних правочинів і правочинів, заінтересованих.
Методи. Використано філософські (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові (аналіз та синтез, системно-структурний, моделювання, абстрагування, формально логічний, історичний) і спеціальні методи пізнання, що застосовуються у правознавстві (методи тлумачення норм права, юридико-догматичний, порівняльно-правовий). Розкрито правові механізми зловживання корпоративними правами наглядовою радою та загальними зборами за допомогою конструкцій «значних правочинів» і «правочинів із заінтересованістю». Окреслено алгоритм дій щодо правильної кваліфікації дій наглядової ради або загальних зборів акціонерів щодо предмета зловживання правом шляхом побудови значних правочинів чи правочинів, заінтересованих. Проаналізовано практику застосування Верховним Судом доктрини «venire contra faktum proprium».
Висновки. Надано конкретні практичні висновки щодо застосування Верховним Судом доктрини «venire contra faktum proprium», яка розглядається як запобіжник від зловживання корпоративними правами. Подальший розвиток корпоративного права неможливий без формування чітких алгоритмів практичного застосування доктрини про заборону суперечливої поведінки. |
