Аннотацiя: |
Проведено аналіз особливостей збереження документів національної пам'яті та ідентичності як частини культурної спадщини країни з фондів бібліотек, архівів і музеїв. Класичні методи збереження документів, якот реставрація й консервація, з одного боку, потребують значних фінансових витрат, з іншого — не
забезпечують широкого доступу користувачів до документальної спадщини. Навіть за найсприятливіших умов і повного обсягу фінансування досягти 100% збереження документів неможливо, оскільки з плином часу папір
все одно "старіє". Зауважено, що нині прогресивним методом збереження документів бібліотек, архівів і музеїв є оцифрування документів, особливо старих примірників, за допомогою безконтактних сканерів. Наведено рекомендації щодо роботи з різними типами фондів, нагромадженими в бібліотеках, архівах і
музеях, оскільки установи мають різні локальні цілі, завдання й рівень автоматизації. Їхня взаємодія може продуктивно реалізовуватися та знаходити новий зміст лише на рівні проведення семінарів, конференцій,
реалізації наукових, виставкових, видавничих та інформаційно-освітніх проєктів.
|