| Аннотацiя: |
Стаття має мiждисциплiнарний характер i перебуває на перетину iсторiї доби Середньовіччя, iсторiї книги та iсторiї бiблiотечної справи. Метою розвідки є пiдбиття пiдсумкiв вивчення питань розвитку та долi королiвських книгозбірень на прикладi книжкового зібрання імператора Карла Великого, що стало першою
об'єднаною придворною бібліотекою на території Франкської держави.
Автор дослідив хронологiю розвитку теорiй і гiпотез щодо структури королівської бiблiотеки та її долi, розроблених упродовж останнiх дванадцяти столiть аж до початку 2014 р., коли в усьому свiтi вiдзначали 1200-ту рiчницю з дня смертi Карла Великого. Завдяки опрацюванню численних нiмецькомовних джерел, виданих упродовж останнiх 70 рокiв, визначено, що ядро фонду iмператорської бiблiотеки Карла Великого мали становити книги з питань релiгiї, фiлософiї, iсторiї та iнших гуманiтарних дисциплiн, на якi могли б спиратися авторитетні особи того часу, а також література з природознавства, навчального та довiдкового змiсту, рукописи. Автор дійшов висновку, що певні аспекти дiяльностi такого суперечливого полiтичного діяча, як Карл Великий вивчено недостатньо. До цих питань належить, зокрема, ставлення імператора до бiблiотечної справи, позаяк вiн заснував бiблiотеку державного рiвня та водночас не придiляв належної уваги анi проблемам збереження вже наявного фонду для нащадкiв, анi комплектуванню й заповненню лакун через переписування рідкісних творів, що зберiгалися в інших книгозбірнях, зокрема монастирських. На базi вивчення низки сучасних видань, що висвiтлюють добу раннього Середньовiччя, на яку
припадають роки правлiння Карла Великого, автор визначив, що пiсля смертi імператора наприкiнцi сiчня 814 р. фонди книгозбірні було передано до рiзних релiгiйних громад чи розпродано. |
