| Аннотацiя: |
На основі аналізу книжкових серій, що виходили в концерні Івана Тиктора «Українська Преса» як додатки до часописів (зокрема, «Бібліотеки “Нового
Часу”» та «Української Бібліотеки»), показано, що традиційно допоміжні тексти – передмови і післямови до опублікованих творів, – виконували далеко не допоміжну роль у формуванні переконань, поглядів та художніх смаків читачів, і ширше – у розвитку державницьких та національних почуттів українців. Написані
визначними інтелектуалами свого часу Миколою Голубцем, Григором Лужницьким, Теофілем Кострубою, Михайлом Возняком, Миколою Гнатишаком та ін., ці тексти, відштовхуючись від супроводжуваних ними творів, формували свого
роду «доповнену реальність», чия інформаційна та естетична цінність сьогодні усвідомлюється з особливою ясністю, а потужний інтелектуальний контент,
вкладений у бездоганну форму, досі слугує прикладом втілення високої видавничої культури. |
