| Аннотацiя: |
Розглянуто причини історичного прагнення країн, які розвиваються, адаптувати вітчизняну економічну модель до кращих світових економік та сучасні умови існування виробництва, які унеможливлюють застосування набутого до цього досвіду. Одним з обмежень у використанні класичних економічних моделей є
екологічна складова частина існування людства. Обмежена кількість ресурсів спонукає відшукувати нові шляхи для економічного зростання на різних рівнях: від локального рівня підприємств до рівня галузевих конгломератів та державних утворень. Як домінанту трансформації стратегії розвитку національного виробництва пропонується розглядати адаптаційний механізм переходу економіки від лінійної до циркулярної моделі в умовах екологічних обмежень та певної вичерпності природних ресурсів. Цей підхід відповідає прийнятій в Україні стратегії
сталого розвитку. У зв’язку з цим проаналізовано загальні стратегії розвитку вітчизняної економіки та запропоновано варіанти напрямів діяльності, на яких підприємства, враховуючи світові тенденції, зможуть наздогнати лідерів та зайняти лідируючі позиції в найменші терміни. |
