| Аннотацiя: |
Інтенсивний розвиток індустрії харчових продуктів (ХП) і напоїв призвів до впровадження нових пакувальних технологій, розширення ринку пакувальних матеріалів (ПМ) і збільшення об'єму їх використання. Різноманітність ХП і матеріалів, що використовуються для їх пакування, потребують індивідуального підходу до вибору пакування. Враховуються властивості ПМ, комплекс вимог загального та спеціального призначення і властивості ХП, з яких головним є склад, консистенція, маса, умови зберігання та терміни реалізації. Основні матеріали, які використовуються для пакування ХП і напоїв: скло, полімерні та пластичні матеріали, алюмінієва фольга, жерсть, тканини, дерево, папір, картон, ламінати - багатошарове пакування. В останні роки особливого поширення набули полімерні та інші синтетичні матеріали (СМ), що застосовуються для пакування, зберігання, перевезення, реалізації ХП і в складі технологічного обладнання, приборів і пристроїв, які використовують при виготовленні ХП. Використання СМ надає змогу економити традиційні матеріали. При цьому з'являються нові можливості подовження термінів зберігання, зниження втрат ХП, а також забезпечення більш високих споживчих властивостей запакованої продукції. З гігієнічних позицій СМ, які контактують з їжею на різних етапах її виробництва та споживання, розглядаються як потенційно небезпечні тривалодіючі фактори, пов'язані з можливістю міграції їх компонентів до складу продукту. У зв'язку з цим встановлено жорсткий гігієнічний регламент санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних і СМ, призначених для контакту з харчовими продуктами, на етапах їх виробництва, реалізації та утилізації. Остання вимога, пов'язана з нормами екологічної безпеки нових СМ, що надходять у біосферу, передбачає їхню максимально швидку біодеградацію в природному середовищі або промислову реутилізацію. |
