| Аннотацiя: |
Наночастки різних металів використовують у багатьох галузях - медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості, хімічній і нафто-хімічній промисловості, електроніці. Є різні способи отримання наночасток - хімічні, фізичні, а також популярні на сьогодні біологічні методи. Слід наголосити, що отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигідним, оскільки за такого способу синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Мета огляду - аналіз сучасної наукової літератури щодо можливостей використання бактерій, грибів і дріжджів для біогенного синтезу наночасток, їх властивостей і перспектив можливого застосування. Мікробний синтез наночасток пов'язує нанотехнології та мікробні біотехнології. Наведено дані щодо застосування бактерій родів Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces тощо для синтезу наночасток золота, срібла, паладію, міді, діоксиду титану та оксиду цинку. Наведено інформацію про внутрішньо- та позаклітинний синтез наночасток міцеліальними грибами: аскоміцетами Neurospora crassa, ендофітами Fusarium solani, термофілами Thermoascus thermophilus, сапротрофами Cladosporium cladosporioides тощо. Описано різні способи синтезу наночасток срібла, селену, заліза, діоксиду кремнію, оксиду цинку, фериту кобальту з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Magnusiomyces, Pichia. Показано різні підходи авторів до параметрів біогенного синтезу наночасток із використанням мікроорганізмів (різні температурні параметри, зміна рН, тривалість процесу тощо). Наведено дані щодо різних способів використання біологічної системи для синтезу наночасток - застосування культуральної рідини, безклітинного супернатанту або безклітинного екстракту. Визначено морфологічні характеристики та розміри біогенних наночасток, можливі механізми їх синтезу, а також властивості та галузі застосування. |
