| Аннотацiя: |
Доведено, що досягнення цілей сталого розвитку і забезпечення суспільного доб-робуту потребують виважених підходів і обґрунтованих рішень щодо розпоря-д ження бюджетними коштами. Показано, що, за світовим досвідом, інститут розпорядника повністю спирається на децентралізацію повноважень для ефек-тивного отримання результатів, а головні розпорядники коштів мають свобо-ду інформаційних впливів на зміст показників своєї діяльності без вказівок зго-ри. Досліджено, як цю концепцію викривила українська практика бюджетування перших двох десятиріч незалежності.Ключові слова: бюджет; бюджетування публічних фінансових ресурсів; розпорядник коштів; управління результатом; інституційні правила.
|
