| Аннотацiя: |
У статті створено математичну модель руху сировини шнеком вовчка і теоретично обґрунтовано можливість авторегулювання процесу за рахунок забезпечення еластичності витків шнека. При завантаженні м’ясної сировини у вовчок для її подрібнення характерне значне об’ємне стискання м’ясної сиро-вини за короткий проміжок часу. Режими роботи вовчків вивчались досить ґрунтовно і за результатами цих досліджень були визначені залежності продуктивності, питомих витрат енергії від кількості різальних площин, діаметрів отворів ґраток і швидкостей обертання ножів та шнека. Але величини допустимих тисків витікання, при яких не відбувається руйнування структури м’ясної сировини, неповністю обґрунтовані і мало дослідженні. В процесі подрібнення м’яса у вовчку найбільший тиск виникає у кінці шнека на внутрішній поверхні ґратки, тому що в цій зоні відбувається продавлювання м’яса через різальний механізм. Знаючи величину тиску витікання фаршу, при якому починає відбуватися руйнування структури м’яса, і використовуючи експериментальну залежність між максимальним тиском і величиною зазору, можна так підібрати геометричні і фізичні характеристики шнека, що при гранично допустимому тиску витки шнека почнуть відгинатися в напрямку, протилежному до напрямку переміщення м’яса, утворюючи при цьому зазор між ним і корпусом, через який частина продукту перетече за виток шнека, а інша частина буде поступово проходити через ґратки без руйнування структури. |
